В ритмі сучасних реформ і намагання удосконалити суспільні відносини у державі, все більше інструментів та важелів утворюється для протидії корупційним проявам у державі. Прийняття Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» від 14.10.2014 № 1699- VІІ окреслило основні проблеми та варіанти їх вирішення з метою подолання корупції в державі. Однією з новел таких заходів є розробка підприємствами, установами та організаціями власних антикорупційних програм, нагляд за їх дотриманням та виконанням.
     Законом України «Про запобігання корупції» передбачено, що юридичні особи повинні розробити та затвердити власні антикорупційні програми. З визначення, даного в законі антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.
   Закон України «Про запобігання корупції» зобов`язав затвердити антикорупційну програму:
    1) на державних та комунальних підприємствах, а також в господарських товариствах при умові, що в них:
– державна або комунальна частка перевищує 50%;
– середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб;
– обсяг валового доходу від реалізації робіт та послуг за вказаний період перевищує 70 мільйонів гривень;
    2) юридичних осіб, які відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" є учасниками попередньої кваліфікації або процедури закупівлі, якщо вартість закупівлі товарів або послуг дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень.
    Як завжди тягар впровадження антикорупційний заходів поклали на український бізнес. Приватний бізнес в обов'язковому порядку впроваджує антикорупційну програму, державний та комунальний – лише за певних умов. Хоча на фізичних осіб-підприємців-учасників попередньої кваліфікації або процедури закупівлі вимоги закону щодо запровадження антикорупційної програми не поширюються.
    Не зовсім зрозумілі критерії визначення кола юридичних осіб, які в обов'язковому порядку повинні розробити та затвердити антикорупційні програми. Можливо, доцільно поширити ці вимоги на всіх юридичних осіб, окрім осбб, кооперативів тощо. Особливо це стосується державного та комунального сектору, де більше всього діють корупційні схеми. Потрібно запроваджувати в Україні статистику по керівництву державних та комунальних підприємств, які живуть на одну зарплату, та не задіяні в корупційних схемах. 

    Що являє собою антикорупційна програма?
    В розумінні ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VI від 14.10.14. антикорупційна програма – це комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Розробити антикорупційну програму у вигляді окремого юридичного документу недостатньо для повноцінної реалізації антикорупційної політики. Вказана програма погоджується з трудовим колективом, а її положення мають міститися в трудових договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку та посадових інструкціях. Антикорупційна програма повинна враховувати особливості конкретного підприємства (організаційно-правову форму, форму власності, чисельність працівників, сферу бізнесу тощо). Адже існує чимало відмінностей, скажімо, між товариством з обмеженою відповідальністю як найпоширенішою формою ведення бізнесу та забюрократизованим державним підприємством. У зв'язку з цим Антикорупційне бюро навряд чи розробить путящу типову антикорупційну програму.
    Загалом, юридична особа повинна мати:
-  антикорупційну програма юридичної особи;
- наказ про затвердження антикорупційної програми та призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.
    Саме ці два документи часто потрібні для участі в тендері. Звичайно, має сенс ще внести необхідні зміни до посадової інструкції уповноваженого з реалізації антикорупційної програми та інших осіб, причетних до цієї програми.
    Антикорупційна програма юридичної особи має містити чіткі практичні рекомендації з різних процедур, які юридична особа вживає для запобігання корупції у своїй діяльності, шляхом впровадження ефективного правового механізму дотримання вимог законодавства.
     Дотримання вимог антикорупційної програми повинно забезпечуватися на всіх рівнях . Ці вимоги мають бути однаковими як для директорів чи керівників вищої ланки так і для звичайних співробітників. В антикорупційній політиці украй важливо уникати застосування подвійних стандартів і двозначності.
     З метою реалізації програми юридичні особи повинні запровадити посаду Уповноваженого з антикорупційної програми. Закон встановлював вікові та освітні вимоги до цієї посади. Уповноваженим могла бути фізична особа віком не молодше 30 років з повною вищою економічною або юридичною освітою. Для порівняння ст. 65 «Вимоги до кандидатів на посаду судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначає, що на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Звідки наші антикорупційні реформатори взяли цих 30 років мені особисто не зрозуміло.
     На великих підприємствах може бути доцільним створення окремого незалежного підрозділу по боротьбі із корупцією. Співробітники такого підрозділу повинні мати знання й досвід для здійснення політики й процедур антикорупційної програми. Формат цього підрозділу, який передбачає організаційну побудову, ресурсне забезпечення, функціональні обов'язки і т.д., залежить від організаційно-правової форми, розміру, структури та інших факторів, а, отже, може бути різним у різних компаніях. Реалізацію антикорупційної політики на підприємстві також може здійснювати юридичний або фінансово-економічний підрозділ.

     Зміст антикорупційної програми
     При написанні тексту антикорупційної програми як юридичного документу слід враховувати положення законодавства України, зокрема: Законів України «Про запобігання корупції» №1700-VI від 14.10.14.; «Про Національне антикорупційне бюро України» №1698-VIІ від 14.10.14., «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» №1699- VІІ від 14.10.14., підзаконних нормативно-правових актів України та положень міжнародного законодавства.
   Згідно вимог ч. 2. ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційні програми повинні передбачати:
– визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;
– оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють;
– заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;
– навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;
– процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;
– інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.
      Стаття 62 Закону України «Про запобігання корупції» містить такі вимоги до змісту антикорупційної програми юридичної особи:
– сферу застосування;
– коло осіб, на яких вона поширюється;
– норми професійної етики та права і обов’язки працівників та власників юридичної особи;
– правовий статус Уповноваженого та підпорядкованих йому працівників;
– порядок регулярного звітування, нагляду, контролю та моніторингу Уповноваженого за дотриманням антикорупційної програми;
– умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти корупції;
– перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання, в тому числі захист працівників, які повідомили інформацію про правопорушення, інформування Уповноваженого працівниками про виникнення конфлікту інтересів, а також порядок їх врегулювання, проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур, вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів правопорушень
– порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції;
– застосування заходів дисциплінарної відповідальності за порушення положень антикорупційної програми;
– порядок внесення змін до антикорупційної програми.
   Антикорупційна програма підприємства також може містити інші диспозитивні положення, не передбачені законодавством.

Можливі наслідки відсутності Антикорупційної програми на підприємстві:
-    керівник підприємства/установи несе персональну відповідальність за корупційні дії будь-кого із працівників;
-    неможливість участі у процедурах закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» за умов, визначених Законом;
-    підприємство є відповідальним за корупційні дії контрагента, якщо останній діє в інтересах підприємства;
-   кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації, тощо.