РЖИЩІВСЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Цікава пропозиція для юристів

Kira — Tue, 17 May 2016 13:24:27 GMT

Координаційний центр з надання правової допомоги Мінстерства юстиції України оголошує конкурс з відбору кандидатів на посади начальників та /або заступників начальників бюро правоовї допомоги, що розпочнуть свою дічльність з 1 липня 2016 року в усіх регіонах України.

Якщо ви маєте вищу юридичну освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня, вільно володієте українською мовою та маєте бажання приєднатися до команди безоплатної правової допомоги в Україні - стробуйте свої сили!

Середній рівень місячної заробітної плати - від 3500 грн.

У Київській області бюро будуть утворені у; смт Баришівка, м. Богуслав, м.Бориспіль, мст. Бородянка, м. Васильків,м. Вишгород, смт. Володарка, смт. Згурівка, смт.Іванків, м. Ірпінь, м. Кагарлик, м. Макарів, м. Миронівка, м.Обухів, м.Переяслав-Хмельницький, смт Рокитне, м. Сквира, смт. ,Ставище, м. Тараща, м.Тетіїв, м. Фастів, м.Яготин.

Дізнатися більше про вимоги до претенденті, сторки проведення, умови участі в конкурсі та заповниити заявку на участь у ньому можна на веб-сайті: www.legalaid-jobs.in.ua

Заявки претендентів приймаються до 31 травня 2016 року.

Додаткова інормація за телефоном : (045)6334030, (045)6334009

Пам’ятка щодо процедури отримання свідоцтва про смерть, коли особа померла на тимчасово окупованій території України

Kira — Thu, 17 Mar 2016 08:23:40 GMT

Для отримання свідоцтва про смерть особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), необхідно:

Звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній легітимній владі України, та отримати письмову відмову, яка має бути використана при підготовці заяви до суду.
Подати до будь-якого суду (за межами такої території незалежно від місця проживання заявника) заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, а разом з нею - належні докази та квитанцію про сплату судового збору (станом на 15.02.2016 це 275 грн. 60 коп. (0, 2 від 1378 грн.).

Заява подається родичами померлого або їх представниками і в ній повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) виклад доказів, що підтверджують факт смерті (доказами у справі можуть бути пояснення заявників, свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів).

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви.
За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви, або (у разі недостатніх доказів) про відмову. Суд має роз’яснити порядок оскарження рішення та невідкладно видати копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті).
Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України.

Важливо!

У разі посилання на свідчення свідків заявник повинен переконатись, що вони зможуть з’явитися до суду у день подання заяви про встановлення факту.

До Заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість одержання документів та квитанція про сплату судового збору за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Судовий збір не справляється за подання Заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або антитеррористичних операцій.

Начальник відділу ДРАЦС Расюк О.І.

Пам’ятка щодо процедури отримання свідоцтва про народження дитини, яка народилася на тимчасово окупованій території України

Kira — Thu, 17 Mar 2016 08:21:59 GMT

Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народилася на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), необхідно:

Звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній легітимній владі України, та отримати письмову відмову, яка має бути використана при підготовці заяви до суду.
Подати до будь-якого суду (за межами такої території незалежно від місця проживання заявника) заяву про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, а разом з нею - належні докази та квитанцію про сплату судового збору (станом на 15.02.2016 це 275 грн. 60 коп. (0, 2 від 1378 грн.).

Заява подається батьками дитини чи іншими заінтересованими особами і в ній повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) виклад доказів, що підтверджують факт народження дитини, місце і дату та вказують на імена батьків (доказами у справі можуть бути письмові докази: оригінали чи копії медичних документів, у тому числі папери, складені на тимчасово окупованій території; пояснення заінтересованих осіб, їхніх представників, свідчення свідків, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів);

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви.
За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту народження дитини з зазначенням відомостей про батьків або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви, або (у разі недостатніх доказів) про відмову. Суд має роз’яснити порядок оскарження рішення та невідкладно видати копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту народження суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації народження).
Для отримання свідоцтва про народження заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України.

Важливо!

У разі посилання на свідчення свідків заявник повинен переконатись, що вони зможуть з’явитися до суду у день подання заяви про встановлення факту.

До Заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, довідка про неможливість одержання документів та квитанція про сплату судового збору за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Начальник відділу ДРАЦС Расюк О.І.

Антикорпційна програма юридичної особи

Kira — Wed, 02 Mar 2016 09:42:13 GMT

В ритмі сучасних реформ і намагання удосконалити суспільні відносини у державі, все більше інструментів та важелів утворюється для протидії корупційним проявам у державі. Прийняття Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» від 14.10.2014 № 1699- VІІ окреслило основні проблеми та варіанти їх вирішення з метою подолання корупції в державі. Однією з новел таких заходів є розробка підприємствами, установами та організаціями власних антикорупційних програм, нагляд за їх дотриманням та виконанням.
Законом України «Про запобігання корупції» передбачено, що юридичні особи повинні розробити та затвердити власні антикорупційні програми. З визначення, даного в законі антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.
Закон України «Про запобігання корупції» зобов`язав затвердити антикорупційну програму:
1) на державних та комунальних підприємствах, а також в господарських товариствах при умові, що в них:
– державна або комунальна частка перевищує 50%;
– середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб;
– обсяг валового доходу від реалізації робіт та послуг за вказаний період перевищує 70 мільйонів гривень;
2) юридичних осіб, які відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" є учасниками попередньої кваліфікації або процедури закупівлі, якщо вартість закупівлі товарів або послуг дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень.
Як завжди тягар впровадження антикорупційний заходів поклали на український бізнес. Приватний бізнес в обов'язковому порядку впроваджує антикорупційну програму, державний та комунальний – лише за певних умов. Хоча на фізичних осіб-підприємців-учасників попередньої кваліфікації або процедури закупівлі вимоги закону щодо запровадження антикорупційної програми не поширюються.
Не зовсім зрозумілі критерії визначення кола юридичних осіб, які в обов'язковому порядку повинні розробити та затвердити антикорупційні програми. Можливо, доцільно поширити ці вимоги на всіх юридичних осіб, окрім осбб, кооперативів тощо. Особливо це стосується державного та комунального сектору, де більше всього діють корупційні схеми. Потрібно запроваджувати в Україні статистику по керівництву державних та комунальних підприємств, які живуть на одну зарплату, та не задіяні в корупційних схемах.

Що являє собою антикорупційна програма?
В розумінні ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VI від 14.10.14. антикорупційна програма – це комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Розробити антикорупційну програму у вигляді окремого юридичного документу недостатньо для повноцінної реалізації антикорупційної політики. Вказана програма погоджується з трудовим колективом, а її положення мають міститися в трудових договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку та посадових інструкціях. Антикорупційна програма повинна враховувати особливості конкретного підприємства (організаційно-правову форму, форму власності, чисельність працівників, сферу бізнесу тощо). Адже існує чимало відмінностей, скажімо, між товариством з обмеженою відповідальністю як найпоширенішою формою ведення бізнесу та забюрократизованим державним підприємством. У зв'язку з цим Антикорупційне бюро навряд чи розробить путящу типову антикорупційну програму.
Загалом, юридична особа повинна мати:
- антикорупційну програма юридичної особи;
- наказ про затвердження антикорупційної програми та призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.
Саме ці два документи часто потрібні для участі в тендері. Звичайно, має сенс ще внести необхідні зміни до посадової інструкції уповноваженого з реалізації антикорупційної програми та інших осіб, причетних до цієї програми.
Антикорупційна програма юридичної особи має містити чіткі практичні рекомендації з різних процедур, які юридична особа вживає для запобігання корупції у своїй діяльності, шляхом впровадження ефективного правового механізму дотримання вимог законодавства.
Дотримання вимог антикорупційної програми повинно забезпечуватися на всіх рівнях . Ці вимоги мають бути однаковими як для директорів чи керівників вищої ланки так і для звичайних співробітників. В антикорупційній політиці украй важливо уникати застосування подвійних стандартів і двозначності.
З метою реалізації програми юридичні особи повинні запровадити посаду Уповноваженого з антикорупційної програми. Закон встановлював вікові та освітні вимоги до цієї посади. Уповноваженим могла бути фізична особа віком не молодше 30 років з повною вищою економічною або юридичною освітою. Для порівняння ст. 65 «Вимоги до кандидатів на посаду судді» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначає, що на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Звідки наші антикорупційні реформатори взяли цих 30 років мені особисто не зрозуміло.
На великих підприємствах може бути доцільним створення окремого незалежного підрозділу по боротьбі із корупцією. Співробітники такого підрозділу повинні мати знання й досвід для здійснення політики й процедур антикорупційної програми. Формат цього підрозділу, який передбачає організаційну побудову, ресурсне забезпечення, функціональні обов'язки і т.д., залежить від організаційно-правової форми, розміру, структури та інших факторів, а, отже, може бути різним у різних компаніях. Реалізацію антикорупційної політики на підприємстві також може здійснювати юридичний або фінансово-економічний підрозділ.

Зміст антикорупційної програми
При написанні тексту антикорупційної програми як юридичного документу слід враховувати положення законодавства України, зокрема: Законів України «Про запобігання корупції» №1700-VI від 14.10.14.; «Про Національне антикорупційне бюро України» №1698-VIІ від 14.10.14., «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» №1699- VІІ від 14.10.14., підзаконних нормативно-правових актів України та положень міжнародного законодавства.
Згідно вимог ч. 2. ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційні програми повинні передбачати:
– визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;
– оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють;
– заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;
– навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;
– процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;
– інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.
Стаття 62 Закону України «Про запобігання корупції» містить такі вимоги до змісту антикорупційної програми юридичної особи:
– сферу застосування;
– коло осіб, на яких вона поширюється;
– норми професійної етики та права і обов’язки працівників та власників юридичної особи;
– правовий статус Уповноваженого та підпорядкованих йому працівників;
– порядок регулярного звітування, нагляду, контролю та моніторингу Уповноваженого за дотриманням антикорупційної програми;
– умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти корупції;
– перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання, в тому числі захист працівників, які повідомили інформацію про правопорушення, інформування Уповноваженого працівниками про виникнення конфлікту інтересів, а також порядок їх врегулювання, проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур, вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів правопорушень
– порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції;
– застосування заходів дисциплінарної відповідальності за порушення положень антикорупційної програми;
– порядок внесення змін до антикорупційної програми.
Антикорупційна програма підприємства також може містити інші диспозитивні положення, не передбачені законодавством.

Можливі наслідки відсутності Антикорупційної програми на підприємстві:
- керівник підприємства/установи несе персональну відповідальність за корупційні дії будь-кого із працівників;
- неможливість участі у процедурах закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» за умов, визначених Законом;
- підприємство є відповідальним за корупційні дії контрагента, якщо останній діє в інтересах підприємства;
- кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації, тощо.

До уваги жителів міста Ржищева

Kira — Tue, 01 Mar 2016 10:30:08 GMT

З 1 січня 2016 року розпочато процес поступової передачі функцій органів юстиції у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцевим органам влади. Кінцевим строком завершення цього процесу визначено 30 квітня 2016 року.

Нагадаємо, що 13 грудня 2015 року набрали чинності низка законодавчих актів, що спрямовані на забезпечення децентралізації адміністративних сервісів у сферах державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно шляхом передачі цих функцій місцевим органам влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам та акредитованим суб’єктам.

Відповідно до Законів, суб’єктами державної реєстрації бізнесу та нерухомості визначено виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, а також юридичні особи публічного права за умови їхньої акредитації в установленому порядку.

З метою вчасної передачі цих функцій на місцевий рівень Ржищівським міським управлінням юстиції спільно з міською радою щотижнево проводяться спільні зустрічі, наради, під час яких обговорюються організаційні заходи та проблемні питання, які виникають під час процесу передачі повноважень. На сьогоднішній день вже можна говорити про перші результати активної співпраці. Так, у місті утворено структурний підрозділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Наразі здійснюється кадрове укомплектування новоутвореного підрозділу а також підключення новопризначених державних реєстраторів до Єдиних та Державних реєстрів.

Про орієнтовну дату, з якої надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та речових прав на нерухоме майно здійснюватиметься Ржищівською міською радою та контактні дані суб’єктів державної реєстрації буде доведено до відома населення міста заздалегідь.

Ржищівське міське управління юстиції

Державна реєстрація змін до відомостей про структурне утворення політичної партії

Kira — Fri, 26 Feb 2016 10:43:14 GMT

Нормативно-правове регулювання:

Закон України «Про політичні партії в Україні».
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1133 “Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формуваь у скорочені строки”.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.

Рішення про зміни до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, приймаються в порядку, визначеному статутом партії, та оформляються протоколом засідання відповідного уповноваженого органу.

Невід’ємною частиною протоколу засідання уповноваженого органу є реєстр учасників, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта). Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

Перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії зі статусом юридичної особи:

Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (форма заяви, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2015 №15/5 “Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”).
Примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник – юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою.
Примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління.
Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру.
Відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), - у разі внесення змін до складу керівних органів.
Документ про сплату адміністративного збору.

Перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей у зв’язку зі зміною місцезнаходження:

1. Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

2. Документ про сплату адміністративного збору.

Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію:

0,3 мінімальної заробітної плати (410 грн.) - за державну реєстрацію змін до відомостей про структурне утворення політичної партії з правом юридичної особи.

Безоплатно - у разі державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії без статусу юридичної особи.

У подвійному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію — 820 грн. — у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (крім внесення змін інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою) протягом шести годин після надходження документів для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

У п’ятикратному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію - 2050 грн. – у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (крім внесення змін інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою) протягом двох годин після надходження документів для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

У разі подання на державну реєстрацію документів в електронній формі справляється 75 відсотків адміністративного збору, встановленого для даної послуги.

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації - не пізніше 10 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Kira — Thu, 25 Feb 2016 10:40:48 GMT

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1133 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у скорочені строки».

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:

1) щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;

2) щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки — не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

3) щодо постійно діючого третейського суду — не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

4) щодо структурного утворення політичної партії — не пізніше 10 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

5) щодо первинного осередку політичної партії — протягом одного робочого дня з дати подання документів для державної реєстрації;

6) щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

7) щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи — не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

8) щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, — не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

9) щодо акредитації в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, філії та представництва іноземної благодійної організації — не пізніше 20 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

Строк розгляду документів, встановлений для місцевого осередку творчої спілки, щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1133 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у скорочені строки» встановлено розмір плати за проведення державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб — підприємців (далі — державна реєстрація) у скорочені строки, а саме:

- змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою протягом шести годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів, — у подвійному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію;

- змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою протягом двох годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів, — у п’ятикратному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію.

Плата за проведення державної реєстрації у скорочені строки справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому проводиться державна реєстрація, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Державна реєстрація у скорочені строки проводитися виключно за бажанням заявника у разі внесення ним додатково до адміністративного збору відповідної плати у розмірах, передбачених вище.

Плата за проведення державної реєстрації у скорочені строки повертається заявникові виключно у разі ненадання послуг з державної реєстрації у строки, передбачені вище з вини суб’єкта державної реєстрації, нотаріуса.